ВІДМОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМОРО́ЗИТИ, ожу, озиш, док., перех. Внаслідок сильної дії морозу пошкодити частину тіла, довести її до омертвіння. Молодь.. дряпається по скелях, одморожує носи й ставить рекорди (Юрій Яновський, II, 1958, 47); — А там ще зима: сніг, морози, і знову сиди в хаті, не потикай носа надвір, бо відморозиш (Панас Мирний, III, 1954, 294); А в пляшках спирт і вино, які могли б стати тут у пригоді, якби хтось відморозив руки, ноги або щоки (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 39).