ВІДМИВА́ТИСЯ, ається, недок., ВІДМИ́ТИСЯ, иється, док.
1. Ставати чистим унаслідок миття. — Цієї весни
курявна буря ішла якась масляниста, липка, наче з
нафтою.. Так, було, насіче за день, що потім не відмиєшся,
одежу не відпереш (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 280); Од нього
так страшенно смерділо, що й самому противно було,
тож надумав він повернути до моря, щоб одмитися
(Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 115);
// Зникати внаслідок миття. Є в нього на лівій щоці
родиме п'ятенце.., ніби хтось, граючись, шевської смоли
приліпив для розваги; та не відмивається воно, навіки
прикипіло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 80).
2. тільки недок. Пас. до відмивати.