ВІДНО́ШЕННЯ, я, сер.
1. Стосунок, причетність до
кого-, чого-небудь; зв'язок з кимсь, чимсь. Дівчинка вже
хотіла розповісти про шар [кулю] хлопчикові, хоча вона
не знала, чи це має якесь відношення до Дея (Оксана Іваненко, Великі
очі, 1956, 22); Вона промовчала про те, що їй геолог
приніс власного вірша до стінгазети, який вона змушена була
забракувати, бо він не мав відношення до теми екскурсії
(Юрій Яновський, II, 1954, 95).
У (такому-то) відношенні — маючи на увазі певну
сторону явища, предмета тощо; розглядаючи з певного
боку, з певної точки зору. Україна займає тепер одне з
перших місць серед найбільш розвинутих в економічному
відношенні країн Європи (Наука і життя, 12, 1957, 2); У всіх
відношеннях — у всьому, всіма сторонами, з усякого
погляду. — А я хочу бути дужим у всіх відношеннях
(Олесь Гончар, IV, 1960, 73).
2. Взаємозв'язок між предметами, явищами (рідко — людьми). Там, де буржуазні економісти бачили відношення речей (обмін товару на товар), там Маркс розкрив відношення між людьми (Ленін, 19, 1950, 5); Відношення мислення до буття; Відношення поверхонь многогранників; Процентне відношення; Синтаксичні відношення.
3. заст. Ставлення (в 1 знач.). Мої відношення до товариства.. не сприяють сьому (Панас Мирний, V, 1955, 431); Часами у мене з'являється якесь дуже скептичне і суворе відношення до сеї драми (Леся Українка, V, 1956, 205).
4. Діловий лист, що надсилається в установу або офіційній особі. — Може, тобі якесь відношення написати? — співчутливо спитав Сагайдак (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 556).