в означеннях
Тлумачення, значення слова «відокремлювати»:

ВІДОКРЕМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДОКРЕМИТИ, млю, миш; мн. відокремлять; док., перех.

1. Роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого, При збиранні [амаранту] на насіння волоті відокремлюють від стебел і просушують, стебла силосують (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 28); Судака чистять, обережно відокремлюють ножем верхній плавень і зябра (Українські страви, 1957, 54); Для того, щоб краще відокремити метал.. від шкідливих складових частин, до руди почали додавати різні мінерали (Таємниці вапна, 1957, 90).

2. Розділяючи, відмежовувати щось від чогось чим-небудь. Навесні овес відокремлюють від насіння люпину за допомогою змійки (Хлібороб України, 6, 1966, 21); — Ми ж умовилися, щоб завод відокремити парком, (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 238);
//  Відмежовувати собою щось від чогось; бутті межею між ким-, чим-небудь; розділяти. Поруч із яблунею стояла будова — простий солом'яний дашок на двох стовпах, приладнаний до ліси, яка відокремлювала двір од саду (Юрій Яновський, II, 1954, 115); Від шкільного подвір'я пустир відокремлює лише неглибокий, але довгий ярок (Олесь Донченко, Перемога.., 1949, 13).

3. Розпізнавати, бачити відмінності між чим-небудь. Вона [публіка] не вміє відокремлювати роботу художника від роботи режисера (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 116); Хома.. вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (Олесь Гончар, I, 1954, 201).

4. Переривати зв'язок, зв'язки між ким-, чим-небудь. Більшовики відокремили релігію від держави (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 71); Я народився на землі Від батька, що орав ту землю. Ніколи я не відокремлю Себе від хлопської ріллі (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 69).

5. грам. Виділяти другорядні члени речення, вставні слова тощо розділовими знаками на письмі, інтонацією в усній мові.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 614.

Коментарі (0)