в означеннях
Тлумачення, значення слова «відокремлюватися»:

ВІДОКРЕМЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДОКРЕМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. відокремляться; док.

1. Відділятися, відриватися від чого-небудь. Кора відокремилась від стовбура.

2. Віддалятися, відходити від кого-, чого-небудь. Нога його натисла на газ, і тієї ж секунди разом із скаженим виттям зринуло відчуття, що ми відокремлюємось від землі (Юрій Смолич, III, 1959, 211); Безшумно людина відокремилась від стіни й пішла просто до нього (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 159); Коли військова частина підійшла до Арсеналу, Тиміш відокремився й пішов уперед один (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 21).

3. Виходити зі складу чого-небудь (держави, організації, гуртка). На протязі 30—50-х років XII ст. від Києва відокремилися всі найбільші феодальні князівства (Історія УРСР, I, 1953, 88); — І не думайте, що це ми від усіх відокремитися хочемо (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 104);
//  Виходити зі складу сім'ї, розділивши майно. По весіллю брат відокремився від нас, пішов до жінки собі (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 101); Сварка так закінчилася, що старий Чюрей відокремився від дітей (Марко Черемшина, Тв., 1960, 42).

4. Виділятися серед чогось; вирізнятися. Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба, серед якого відокремлювались тільки вибухи авіабомб (Олесь Гончар, I, 1954, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 614.

Коментарі (0)