ВІ́ДОМА: Без відома — не повідомивши кого треба, не взявши дозволу. Моя жінка, твоя мати, Без відома мого Посилає на оріхи Тобі золотого (Степан Руданський, Тв., 1956, 143); Брати (взяти) до відома — усвідомлювати, брати до уваги; Доводити (довести) до відома чийого — повідомляти кого-небудь про щось. [Диякон:] Я маю щось довести, володарю, до твого відома зовсім зокрема (Леся Українка, II, 1951, 411); З відома — з чиєї-небудь згоди, дозволу.