в означеннях
Тлумачення, значення слова «відпливати»:

ВІДПЛИВАТИ, аю, аєш, недок., ВІДПЛИСТИ, иву, ивеш; мин. ч. відплив, лила, ло; мн. відилили; ВІДПЛИВТИ, иву, ивеш; мин. ч. відплив, вла, вло; мн. відпливли; рідко ВІДПЛИНУТИ, ну, неш, док.

1. Пливучи, віддалятися від кого-, чого-небудь. Тихо, без плеску, відпливає [Русалка] від берега і зникає в озері (Леся Українка, III, 1952, 243); Позад пароплава, буруючи, відпливали з золотавим відблиском ясно-сині хвилі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 289); Отаман одплив далеко півкругом і пристав до берега (Нечуй-Левицький, II, 1956, 227).

2. перен. Плавно віддалятися, відходити. Вони [танцюючі] усе прискорювали темп, вабили один одного руками й очима, припливали й одпливали (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 376); Чорна смуга хмар, поступово відпливаючи на схід, відкрила широкий простір неба, усіяний зірками (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 230); А як прислухаюся до її пісні, то й чорні думки було одпливуть десь далеко (Нечуй-Левицький, I, 1956, 61); Пронісся лязк литавр. Рокочучи, відплинув гомін міді (Микола Бажан, Роки, 1957, 284).

3. Вирушати в плавання. Привіт кораблю, Що вниз по Дніпру одпливає на Канів! (Іван Нехода, Повість.., 1952, 8); З ними мала відплисти й Марія (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 100).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 619.

Коментарі (0)