ВІДПОЛІРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПОЛІРУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. Тертям, натиранням робити поверхню каменя, дерева тощо дзеркально гладкою. Тополя повиточував кулі для крокета й кеглів і навіть відполірував їх (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 296).