ВІДПОСТИТИСЯ, ощуся, остишся, док., церк. Те саме, що відпости́ти. — Щоб я отеє потурала дочці у такому ділі, щоб я підводила її на гріх?.. Таж би я й не відпостилася, й не відмолилася... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 51).
ВІДПОСТИТИСЯ, ощуся, остишся, док., церк. Те саме, що відпости́ти. — Щоб я отеє потурала дочці у такому ділі, щоб я підводила її на гріх?.. Таж би я й не відпостилася, й не відмолилася... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 51).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 622.