ВІДПРАЦЬО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до відпрацювати 1. Для шоферів нормодень визначали за подорожніми листами і відпрацьованим часом (Колгоспник України, 3, 1961, 10).
2. прикм., спец. Те саме, що спрацьований. Для.. випускання з циліндра відпрацьованих газів служить розподільний механізм двигуна (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 18).