ВІДПРАСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відпрасувати. Ішов Максим вулицями міста.., обмахуючись чистенькою відпрасованою хусточкою (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 511).
ВІДПРАСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відпрасувати. Ішов Максим вулицями міста.., обмахуючись чистенькою відпрасованою хусточкою (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 511).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 623.