ВІДПРЯГА́ТИСЯ, ається, недок., ВІДПРЯГТИ́СЯ, яжеться; мин. ч. відпрігся, пряглася, лося; док. Звільнятися від упряжі (про коня, вола тощо).
ВІДПРЯГА́ТИСЯ, ається, недок., ВІДПРЯГТИ́СЯ, яжеться; мин. ч. відпрігся, пряглася, лося; док. Звільнятися від упряжі (про коня, вола тощо).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 624.