в означеннях
Тлумачення, значення слова «відпуст»:

ВІ́ДПУСТ, у, чол., церк.

1. Молитва, якою відпускаються гріхи. О. Яким тільки що відпуст прочитає (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 132).

2. Місцевий церковний обряд, під час якого масово відпускаються гріхи. Вона погодилась з Настею, чавіть обіцяла піти після жнив на відпуст відмолювати гріхи свої й доччині (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 57);  * У порівняннях. Ось ідуть вони [звірі] юрбами, Мов на відпуст з корогвами (Іван Франко, XII, 1953, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 625.

Коментарі (0)