ВІДРА́ДНИЙ, а, е. Який несе відраду, втіху, задоволення, радість. Думки [Галі] росли — ширились, забігали вперед, малювали одрадні картини (Панас Мирний, IV, 1955, 106); Все життя він жив майбутнім, не маючи нічого відрадного в минулому (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 211).