ВІДРАХОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРАХУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Рахуючи, відділяти,
відокремлювати частину кого-, чого-небудь. Він говорив
поволі, важко, наче одраховував гроші (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
97); М'яким рухом з черги одрахував розвідний вісім.
«За мною, товариші!..» (Василь Еллан, II, 1958, 22);
//
Ритмічними ударами вказувати час. І мідний роздільний
дзвін розноситься вгорі, відраховуючи секунди, надаючи
їм незвичайної ваги і значимості (Юрій Яновський, I, 1958, 135).
2. Затримувати, не віддавати частини якої-небудь суми.