ВІДРАХУВА́ННЯ, я, сер.
1. тільки одн. Дія за значенням відрахувати. З глибини народу.. до партії ринув потік заяв про добровільне відрахування своїх заощаджень на літаки й танкові колони (Павло Тичина, III, 1957, 278).
2. Відрахована сума. В окремих колгоспах відрахування у неподільні фонди становили 1—1,5 мільйона карбованців (Колгоспник України, 4, 1953, 7).