Словник української мови

ВІДРАПОРТУВАТИ, ую, уєш, док. Зробити донесення про що-небудь за певними правилами військової служби; доповісти, рапортуючи. Лейтенант, приклавши руку до козирка, підійшов, чітко відбиваючи крок, до полковника і дзвінко відрапортував (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 30); — Товаришу командир! — од рапорту вав Моргунові Дементій. — Операція пройшла щасливо (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 63);
//  розм. Доповісти кому-небудь про щось; повідомити когось про що-небудь. — Панич виїхали кудись, — одрапортувала мені Лукерка (Любов Яновська, I, 1959, 442); Привітався [юнак].. і відрапортував Саїдові: — Чотириста шістдесят п'ять студентів і робітфаківців. прибули на ліквідацію прориву (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 396).