в означеннях
Тлумачення, значення слова «відречення»:

ВІДРЕ́ЧЕННЯ, я, сер.

1. тільки одн., рідко. Дія за значенням відректися. Полюбили оба одну бідну, нужденну робітницю.., навиклу до мовчазного послуху, до покірливості безграничное, до відречення від власної волі, від власної думки (Іван Франко, I, 1955, 307).

2. Офіційний документ про відмову від своїх прав, поглядів і т. ін. Покинутий своїми військами, цар змушений був здатися: він підписав відречення від престолу і за себе і за свого сина (Ленін, 23, 1950, 323).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 628.

Коментарі (0)