в означеннях
Тлумачення, значення слова «відро»:

ВІДРО́, а, сер.

1. Металева або дерев'яна посудина з дужкою для носіння й зберігання води тощо. От Мелашка ухопить відра і йде по воду (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 430); Назустріч нам ішов молодий робітник з відром, зеленої фарби (Леся Українка, III, 1952, 605); Виходить Надія з квартою і рушником, за нею Батура з відром в руках (Олександр Корнійчук, II, 1955, 210).
Як (мов, наче і т. ін.) з відра [лити] — про великий дощ. Дощ як з відра лив (Панас Мирний, IV, 1955, 238); Дощ лив мов з відра (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 474).

2. заст. Міра, що дорівнює вмісту відра (близько 12 літрів). А всім вкупі — червоного вина з Цареграду Відер з троє у барилі.. Всього везе (Тарас Шевченко, I, 1951, 322); Старий Джеря і собі готувався до весілля. Він купив десять відер горілки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 181); Сеньків має прекрасні природні умови: річка Оскіл, високий її берег, чудесне на горі ожерело води, що дає до сімдесяти тисяч відер чудової води на добу (Остап Вишня, I, 1956, 359).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 631.

Коментарі (0)