ВІДРОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРОДИТИ, оджу, одиш, док., перех.
1. Відновлювати те, що перебуває в стані занепаду або припинило існування; відбудовувати зруйноване. Ми, не шкодуючи сил, далі відроджуватимемо наш прекрасний.. Київ (Радянська Україна, 6.XI 1948, 3); Володимир Ілліч [Ленін] довго розмовляв з порцелянниками Баранівки, розпитував, як вони живуть, як працюють, як відроджують старий завод (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 27).
2. перен. Відновлювати в пам'яті забуте, минуле і т. ін. [Антей:] Ти все-таки піти на сцену хочеш?.. Може, справді ти можеш відродити для Корінфа святую таємницю Діоніса (Леся Українка, III, 1952, 444); Яків Македон.. одразу зрозумів цей холодний, підступний намір буржуйки відродити в його серці минуле (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 356).
3. перен. Повертати до нормального стану,
надавати сил, бадьорості після душевного занепаду,
переживань і т. ін. — Бабусечко моя, матінко! Дякую вам
з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили
ви мене (Марко Вовчок, I, 1955, 116);
// Пробудити,
пожвавити. Шевченко вірив.. у невичерпні духовні можливості
і силу народну, які треба тільки пробудити, покликати
до життя, відродити і зрушити (Вітчизна, 3, 1961, 131).