в означеннях
Тлумачення, значення слова «відруб»:

ВІДРУ́Б, у, чол.

1. тільки одн., рідко. Те саме, що відрубування.
Давати на відруб голову (руку) — те саме, що Голову (руку) давати на відріз (див. відріз). — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (Андрій Головко, II, 1957, 555).

2. Місце поперечного перерубу дерева.

3. У 1906—1916 рр. — ділянка з громадських земель, яку виділяли селянинові в особисту власність, коли він виходив з громади. Біля женців [хазяїн] зупинився і нагадав, щоб завтра не барилися ж. Бо чуть світ до ячменю поїдуть.. А тоді на одруби до ярої (Андрій Головко, I, 1957, 263); 9 листопада 1906 р. Столипін видав указ, який дозволяв виділення селян з общин [громад] на хутори чи відруби (Історія УРСР, I, 1953, 633).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 633.

Коментарі (0)