ВІДСАЛЮТУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Док. до салютувати; просалютувати. Він [командир] вискочив із вагона й мовчки одсалютував у повітря одним пострілом (Юрій Яновський, I, 1958, 112).
2. розм. Привітати когось певним жестом, знаком. Дівчинка одним стрибком опинилась в першій лаві дітей, усміхнулась їм як давнім друзям і одсалютувала, як годиться (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 22).
3. Закінчити, перестати салютувати. Солдати відсалютували.