в означеннях
Тлумачення, значення слова «відщепенець»:

ВІДЩЕПЕ́НЕЦЬ, нця, чол. Той, хто відірвався, відколовся від певного суспільного середовища або відкинутий середовищем. [Наталя:] Намалюй нещадними сатиричними фарбами пики одщепенців суспільства, яких життя викидає на смітник історії (Іван Микитенко, I, 1957, 415); Чіпка виростає як відщепенець навколишнього оточення, зганьблене дитя «незаконного шлюбу» (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 355).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 666.

Коментарі (0)