ВІДЩІПА́ТИСЯ, ається, недок., ВІДЩЕПНУ́ТИСЯ, епнеться, док. Відчинятися (про защепнуті двері, хвіртку тощо). — Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго (Словник Грінченка).
ВІДЩІПА́ТИСЯ, ається, недок., ВІДЩЕПНУ́ТИСЯ, епнеться, док. Відчинятися (про защепнуті двері, хвіртку тощо). — Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 666.