ВІДШКРІБА́ТИ і рідко ВІДСКРІБА́ТИ, аю, аєш, недок., ВІДШКРЕБТИ́ і рідко ВІДСКРЕБТИ́, бу, беш, док., перех. Шкребучи, відокремлювати щось від чого-небудь. Дістали [друзі] фанери для шиб замість скла, Гуртом од шкребли та одмили підлогу (Леонід Первомайський, II, 1958, 332); * Образно. Їй треба перебороти себе, зламати свій характер, відшкребти намул, який налип на неї (Олесь Донченко, V, 1957, 317).