ВІДШЛІФО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШЛІФУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Шліфуючи, обробляти
(метал, скло тощо). Вона поклала на магнітну плиту
штамп для моторів, який треба було відшліфувати
(Олесь Донченко, VI, 1957, 211);
// Робити рівним, гладеньким,
весь час тручи одне об одне. Вода відшліфовує каміння.
2. перен. Удосконалювати, ретельно виправляючи
різні огріхи; поліпшувати (мову, твір і т. ін.). Вона
[Леся Українка] була дуже вимогливою до своїх
перекладів, невтомно відшліфовувала їх (Радянське літературознавство, 3, 1957,
108); Вона [Леся Українка] одшліфує, вигострить її
[поезію] і вже тоді, мов крицевий двосічний меч, віддасть
народові, своїм друзям-товаришам (Микола Олійник, Леся, 1960,
198);
// Виховувати, розвивати певні риси характеру.
Зять виявився не зовсім таким, як хотілося б тещі..,
і Олімпіада Никанорівна стала терпляче відшліфовувати
Дмитрову натуру (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 41);
Життя ще не встигло відшліфувати всі грані його
характеру (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 113).