ВІДШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДШПИЛИ́ТИ, илю, илиш, док., перех. Відколювати, відкріпляти що-небудь зашпилене, пришпилене. Я наблизився до дошки, відшпилив наказ (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 217).
ВІДШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДШПИЛИ́ТИ, илю, илиш, док., перех. Відколювати, відкріпляти що-небудь зашпилене, пришпилене. Я наблизився до дошки, відшпилив наказ (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 217).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 665.