ВІДШТО́ВХНЕНИЙ, ВІДШТО́ВХНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відштовхнути. Тільки тоді, коли човен, відштовхнутий джурами, гойднувся на воді, Наливайко випустив повітря з грудей (Іван Ле, Наливайко, 1957, 370).
ВІДШТО́ВХНЕНИЙ, ВІДШТО́ВХНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відштовхнути. Тільки тоді, коли човен, відштовхнутий джурами, гойднувся на воді, Наливайко випустив повітря з грудей (Іван Ле, Наливайко, 1957, 370).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 665.