в означеннях
Тлумачення, значення слова «відштовхувати»:

ВІДШТОВХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШТОВХНУТИ, ну, неш, док., перех.

1. від кого — чого і без додатка. Штовхаючи, відкидати, відсувати; відпихати. Іван недбайливо одштовхує його назад (Юрій Яновський, IV, 1959, 115); Мати одв'язує човен і відштовхує його від берега (Олесь Донченко, V, 1957, 9); Від себе відштовхнув гонець По вінця повний поставець (Микола Бажан, Роки, 1957, 233).

2. Негативним ставленням до кого-небудь віддаляти від себе. — Я розумію — ми розходимось, але в тому, що так сталося, я не винна. Я тільки хотіла б знати, чому ти, Сергію, відштовхуєш мене? (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 109); Зараз головне не відштовхнути дитину, не розвіяти того тонкого почуття довір'я і пошани, яке.. вже зародилося (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 99).

3. Викликати в когось негативні почуття до себе (виглядом, поведінкою і т. ін.); відвертати від себе. Відштовхувала потворна, гидка зовнішність [лакея] (Юрій Смолич, I, 1958, 67); Його настирливість спочатку дратувала, відштовхувала, а потім дівчина почала відчувати до цього смаглявого чоловіка непереможну цікавість (Олесь Донченко, I, 1956, 486); [Руфін:] Сяя думка мене б скоріш від нього відштовхнула (Леся Українка, II, 1951, 445).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 665.

Коментарі (0)