ВІДСІВА́ТИСЯ, ається і ВІДСІ́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДСІ́ЯТИСЯ, іюся, ієшся, док.
1. тільки 3 ос. Відокремлюватися від чого-небудь унаслідок просівання.
2. тільки 3 ос., перен. Виходити зі складу кого-,
чого-небудь. [Олена:] Важко нам буде, Тереш.
Комуністів у нас ой як мало, а народу різного — тисяча
чоловік на нашому курсі, і що за народ. [Терень:]
Одсіються потроху, зразу не можна (Іван Микитенко, I, 1957,
127);
// Випадати зі складу чого-небудь. Відсіялося з
них [спогадів] все другорядне, нещире, випадкове і
дрібне (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 62).
3. тільки док. Закінчити сівбу. Живуть усю весну.. на полі, поки одсіються (Словник Грінченка); Сонце підіймалося все вище і вище, гріло щедріше й щедріше, — по селах давно відсіялися (Анатолій Дімаров, Ідол, 1961, 255).
4. тільки недок. Пас. до відсівати.