в означеннях
Тлумачення, значення слова «відслужувати»:

ВІДСЛУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСЛУЖИТИ, ужу, ужиш, док.

1. перех. і неперех. Наймаючись, працювати, служити протягом певного часу;
//  Відбувати строк військової служби. — Тужити — не тужи, синку, бо однаково треба свійчас відслужити! (Ольга Кобилянська, II, 1956, 89); Він [Щорс] мусить з'явитись у військову частину, щоб одслужити там шість років (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 16).

2. тільки док., неперех. Закінчити служити. [Дружки:] А ми тобі одслужили вірнесенько, Тепер же нам поклонися низесенько (Нечуй-Левицький, II, 1956, 433); — Оздоблював ти колись церкву, за клуб візьмись, га? Богові відслужив, послужи тепер громаді (Роман Іваничук, Не рубайте.., 1961, 79).

3. тільки док., перех. і неперех. Стати непридатним внаслідок довгого вживання. Веранда відслужила своє і являла видовище сумне і незатишне (Юрій Смолич, V, 1959, 16).

4. перех. і неперех. Службою, працею віддавати, сплачувати борг. — А гроші, каже, будеш одслужувати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 70); — Уже поклопочіться! Я вже вам [писарю], коли так не маю чого дати, то хоч одслужу за те (Панас Мирний, II, 1954, 39).

5. перех. Проводити богослужіння. Одслужили панахиду (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 78); Діждавши неділі, голова закликав батюшку, одслужив молебень (Панас Мирний, II, 1954, 190).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 639.

Коментарі (0)