в означеннях
Тлумачення, значення слова «відставка»:

ВІДСТА́ВКА, и, жін. Остаточне звільнення від служби (тепер, звичайно, військової) із забезпеченням пенсії. Під Очаков Погнали й Максима. Там-то його й скалічено, Та й на Україну Повернено з одставкою (Тарас Шевченко, II, 1953, 254); Хочу як-небудь себе розважити. Се ж одставка, се ж я зовсім вільний (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 411); — Дружину поховав, з собою не рахувався, до впаду своїй владі служив! А сказали бери відставку — взяв (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 181).
Відставка уряду — у капіталістичних країнах — відхід від влади, розформування уряду в зв'язку з певною політичною ситуацією, закінченням строку повноважень президента тощо; Іти (піти, подати і т. ін.) у відставку — звільнятися від служби. Цей товариш Курінний в недавньому минулому десь на Півночі на підводнім човні плавав, і хоч до старості чоловікові ще далеко, довелося йти у відставку за станом здоров'я (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 179); Через рік сказано Іванові Петровичу подати в одставку (Панас Мирний, I, 1954, 156);
 У відставці — звільнений зі служби. Очевидно, то була помилка, що він не послухав батька — старого полковника у відставці — і не подав до військового училища (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 640.

Коментарі (0)