в означеннях
Тлумачення, значення слова «відставляти»:

ВІДСТАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ВІДСТАВИТИ, влю, виш; мн. відставлять; док., перех.

1. Переміщуючи, ставити на певній віддалі від кого-, чого-небудь; переносити в інше місце. Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 196); Мерщій кинулась Харитя до печі, відставила горщик, доглянула страву (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 15); Він допив прохололий чай і відставив склянку (Андрій Головко, II, 1957, 449);
//  Відводити вбік, випинати (ногу, палець тощо). Вуси лізли йому в рот.. Він одгрібав їх пальцями, роззявляючи рота і одставляючи то верхню, то спідню губу (Нечуй-Левицький, 1955, 51); Парубок трудящий.. Він не хвастик і ноги не одставляє, як оті багатирі роблять (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 510); Вийшовши на вулицю, Докія відставила руку, Юрко підхопив її і повів на панель (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 228).

2. заст. Звільняти зі служби. Старого старшого, де служив Гриць, одставляють (Панас Мирний, III, 1954, 188); Він [М. Ломоносов] з прекрасною гордістю заявляв, що університет можна відставити від нього, а не його від університету! (Максим Рильський, III, 1956, 9).

3. діал. Доставляти, відправляти. — Є острий [гострий] наказ усяких бунтівників ловити, в'язати і відставляти до циркулу [округу] (Іван Франко, III, 1950, 295).

4. тільки док., в інфін., також без додатка. Уживається як команда для припинення розпочатої раніше дії, скасування попереднього наказу. Вивели були [машину] з тунелю для демонтажу.. Мацієвський гукнув до механіків: — Відставити! Машина лишається тут! (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 150).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 641.

Коментарі (0)