ВІДСТО́ЯНИЙ, а, е.
1. рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до відстояти 2. Заходьте в світ, відстояний людьми Від ненажерних зграй, від замахів лукавих! (Максим Рильський, Сад.., 1955, 97).
2. Який відстоявся (в 2 і 3 знач.). Тут устав я і
Джамбулу відповів: Розуме одстояний і многолітній!..
(Павло Тичина, I, 1957, 278).
Відстояне молоко — молоко, у якому вершки
підійшли догори. Гість.. заходився жадібно пити свіже,
відстояне молоко (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 20).