в означеннях
Тлумачення, значення слова «відстоювати»:

ВІДСТОЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДСТОЯТИ, ою, оїш, док., перех.

1. Простоювати на ногах певний час, виконуючи якусь роботу. Відстояти вахту;
//  Стоячи, бути присутнім до кінця чого-небудь. Побравсь [Павло] до церкви, одстояв службу (Марко Вовчок, I, 1955, 164).
 Відстояти ноги — втомити ноги довгим стоянням. — Сідайте, бо ноги відстоїте (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 215).

2. рідко. Те саме, що захищати; обороняти. Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 119); Дівчата були ще раді, що парубки з ними, — ..чи п'яне нападеться, чи собака кинеться — є кому одстояти й оборонити (Панас Мирний, III, 1954, 43); Хвала народові, що мужніми грудьми від орд нападницьких Країну Рад відстояв (Максим Рильський, I, 1956, 165);
//  Боротися за збереження чого-небудь. Один тільки пролетаріат відстоює в наші дні справжню свободу націй.. (Ленін, 19, 1950, 69); Радянський народ не боїться погроз, впевнено відстоює мир (Літературна газета, 9.V 1951, 4);
//  Доводити правильність чого-небудь. Молодь гаряче почала одстоювати нові методи роботи (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 106); Хоч я й одстояв половину статті, зате цікавіша половина пропала (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 167).

3. спец. Залишаючи рідину в нерухомому стані, надавати можливість частинкам речовини осідати на дно посудини, резервуару тощо.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 642.

Коментарі (0)