в означеннях
Тлумачення, значення слова «відстовбурчений»:

ВІДСТОВБУ́РЧЕНИЙ, рідко ВІДСТОБУ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відстовбурчити і відстобурчити. Відклавши чотири [пальці], він усмішливо подивився на останній, великий, відстовбурчений (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 62);
//  у знач. прикм. На виду у діда старечий спокій, а проте — гострий огняний погляд, котрий прикривали.. одстобурчені брови (Панас Мирний, I, 1954, 165).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 642.

Коментарі (0)