ВІДСУ́ТНІСТЬ, ності, жін.
1. Перебування кого-небудь поза даним місцем у певний час; протилежне присутність. Щоб упевнитися у відсутності господаря, Твердохліб стусонув ногою в двері (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 3); За час його відсутності там [у цехах] нічого прикрого не трапилось (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 162).
2. Неіснування кого-, чого-небудь; брак чого-небудь. Всі згоджувались, що тільки хвіст становить безперечну прикмету відьми і лиш присутність або відсутність його у Параскіци може покласти якийсь кінець справі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 280); Авітамінозом називається відсутність в організмі того або іншого важливого для життя вітаміну (Хвороби дитячого віку, 1955, 113).