ВІДСИПНИ́Й, а, е. Такий, який відсипають (у
1 знач.);
// у знач. ім. відсипне, ного, сер., заст. Зерно,
борошно та інші продукти, що в певній кількості
бралися з населення як вид податку. А щоб шляхта і
челядинці князя не сиділи голодні, з кожної хати брали
одсипного і десятину (Олекса Стороженко, I, 1957, 367).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 637.