в означеннях
Тлумачення, значення слова «відтіняти»:

ВІДТІНЯТИ, яю, яєш і ВІДТІНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДТІНИТИ, іню, іниш, док., перех.

1. Виділяти частину картини, малюнка тощо темнішим тоном, барвою. Уже було написано: «Сьогодні в неділю Драмгурток Драбинівського Сільбуду виставить «Хатня революція». Комедія на 5 дій». А Йван тепер літери відтіняв (Андрій Головко, I, 1957, 273); Відтінити контури малюнка;
//  Поєднуючись із певним кольором, робити його виразнішим, яскравішим. Чорна смуга лісу там, на виднокрузі, погрозливо відтіняла пожежу, неначе Маційовичі поринали з полум'ям у безодню (Іван Ле, Наливайко, 1957, 306); Костюм був яскраво-червоний і вигідно відтінював негрове темне лице (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 229).

2. перен. Робити що-небудь помітнішим, виразнішим; підкреслювати, виділяти. Артем споважнів, посуворішав, а давно не стрижений, вихрястий чуб іще виразніш одтіняв у ньому цю зміну (Андрій Головко, II, 1957, 241); Часто незначна, здавалося б, деталь, знайдена актором, надзвичайно рельєфно відтіняє те почуття, яке він прагне передати (Українське радянське кіномистецтво, II, 1959, 102); Умів знайти і підкреслити [І. К. Карпенко-Карий] якусь неповторну своєрідність, відтінити психологічну сторону образу, показати на сцені живу самобутню людину (Стеценко, Життя К.-Карого, 1957, 197).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 649.

Коментарі (0)