в означеннях
Тлумачення, значення слова «відтуляти»:

ВІДТУЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ВІДТУЛИ́ТИ, улю, улиш, док., перех. Звільняти якийсь отвір від предмета, яким він затулений. І тільки тоді, як Вітя.. зійшов з гори і попав у ярмаркову гущу, йому відразу мов одтулив хтось уші: ярмарок шумів і гув, як буйна зелена діброва (Степан Васильченко, II, 1959, 190);
//  Знімати з поверхні чогось те, чим воно закрите, заслонене; відслоняти. Стара хатина з білою стіною почала прояснятися в балці, ніби жартовлива дитина помалісеньку одтуляла рукавом заслонене лице (Степан Васильченко, II, 1959, 56); Мотря затулила губи хустиною, але зараз їх од ту лила (Нечуй-Левицький, II, 1956, 277); Юнга загасив ліхтар, і Я ся одтулила ілюмінатор. У морі було темно (Микола Трублаїні, II, 1955, 374).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 651.

Коментарі (0)