ВІДТУПОТІТИ, очу, оти́ш, док. Закінчити, перестати тупотіти. Двері камери зачинили. Поки шкрябав замок, відтупотіли кроки в коридорі, знову зайшла тиша (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 187).
ВІДТУПОТІТИ, очу, оти́ш, док. Закінчити, перестати тупотіти. Двері камери зачинили. Поки шкрябав замок, відтупотіли кроки в коридорі, знову зайшла тиша (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 187).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 651.