в означеннях
Тлумачення, значення слова «відтикати»:

ВІДТИ́КАТИ 1 див. відтика́ти 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 648.

Коментарі (0)

ВІДТИ́КАТИ 2 див. відтика́ти 3.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 648.

Коментарі (0)

ВІДТИКА́ТИ 1, аю, аєш, недок., ВІДТИ́КАТИ, ичу, йчеш і ВІДІТКНУ́ТИ, ну, неш, док., перех. Опускати вниз що-небудь підіткнуте (одяг, фіранку тощо). Відтич спідницю, бо ходиш підтикана, як чапля (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 648.

Коментарі (0)

ВІДТИКА́ТИ 2, аю, аєш, недок., ВІДІТКНУ́ТИ і діал. ВІДІТКА́ТИ, кну, кнеш, док., перех. Відкривати що-небудь заткнуте; розкорковувати; протилежне затикати. Відіткни пляшку (Словник Грінченка);
//  Витягати з чого-небудь корок, затичку. Я відтикаю зубами пробку — і в обличчя мені б'є незнайомий густий дух вина (Іван Микитенко, II, 1957, 154); Яринка уважно стежила за пухирцями.. і, коли вони, нарешті, зникли, відіткнула корки (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 246).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 648.

Коментарі (0)

ВІДТИКА́ТИ 3, аю, аєш, недок., ВІДТИ́КАТИ, ичу, йчеш, док., перех., заст. Помічати копи, кіпці тощо, втикаючи в них палки, гілки і т. ін. Копи одтикають (Номис, 1864, № 10175).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 648.

Коментарі (0)