в означеннях
Тлумачення, значення слова «відвалювати»:

ВІДВАЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДВАЛИТИ, алю, алиш, док., перех.

1. Перекидаючи або піднімаючи що-небудь важке, відсувати або відкидати вбік. Парфен з розмаху загатив лопату в землю, з люттю відвалюючи глибу за глибою (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 16); Андрій і собі причепився до каменя — і з невеликим трудом відвалили його (Іван Франко, VIII, 1952, 154); Скільки йому треба було зусиль щоб ослабілими руками одкрутить гвинти люка, а потім плечима одвалить тяжку кришку (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 125);
//  розм. Відокремлювати, відрізувати велику частину чого-небудь. [Орися:] Адзез [адже ж] ти мені невеличкий сматоцок [шматочок хліба] одрізав, а собі — он який одвалив (Панас Мирний, V, 1955, 232);  * У порівняннях. Денис Середа говорив, наче скиби, важкі, злежалі, відвалював своїм плугом від толоки (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 204).

2. перен., розм. Розщедрившись, давати що-небудь у великій кількості. — Нам щодня по дев'ять цигарок відвалює [тюремне начальство] (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 235); — Півсотні овець їм відвалив [пан], шоб мовчали... (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 561.

Коментарі (0)