в означеннях
Тлумачення, значення слова «відважний»:

ВІДВА́ЖНИЙ, а, е. Який не боїться небезпеки; безстрашний, сміливий, хоробрий. Яка б страховина перед ним [Чіпкою] не вставала — не злякати їй його відважного духу (Панас Мирний, II, 1954, 52); — Відважні хлопчаки! І я колись був таким (Іван Франко, VI, 1951, 178); Хай славлять поети своїми піснями героїв відважних твоїх (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 68);
//  Який виражає відвагу. Інші будуть лунати пісні, Вільні, гучні, одважні та горді (Леся Українка, I, 1951, 173); Відважний вчинок;
//  у знач. ім. відважний, ного, чол. Той, хто не боїться небезпеки; сміливець. Троянці всі тут заревли. Одважних стали обнімати (Іван Котляревський, I, 1952, 223).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 560.

Коментарі (0)