в означеннях
Тлумачення, значення слова «відвертий»:

ВІДВЕ́РТИЙ, а, е.

1. Який щиро виявляє почуття, думки; чистосердечний, правдивий, прямолінійний. Пригадала собі те, що Ви писали про повість «Жаль», добре, що з Вас такий одвертий критик (Леся Українка, V, 1956, 51); Ластівка був людиною чесною, відвертою, прямолінійною (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 195);
//  Який виражає прямоту й щирість. В його кремезній постаті і в одвертому погляді було щось владне (Петро Панч, Іду, 1946, 32); Входить майор Дрозденко. Це вродливий, ставний чоловік з мужнім, одвертим обличчям (Іван Кочерга, II, 1956, 381); Відверта розмова.

2. Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока. Хлопець відгадав у тоні цих слів їдку насмішку, відверте глузування (Олесь Донченко, I, 1956, 403); Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (Іван Микитенко, II, 1957, 53).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 563.

Коментарі (0)