в означеннях
Тлумачення, значення слова «відвічати»:

ВІДВІЧА́ТИ, аю, аєш і рідко ВІДВІ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВІ́ТИТИ, ічу, ітиш, док., заст.

1. Відповідати (в 1 знач.). Одвічай мені, мій Орле, Каже йому мати: Із якої сторони я Буду сина ждати? (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 70); — Пан теє знають, — відвітував війт, — як перемінити, що й перемінити (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 47); Де каганчик світить — Відтіль буде милий твій… Під віконечком постій — Слухай, хто одвітить… (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 61); Не зразу земляк мій одвітив, Подумав чимало таки (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 99).

2. Відповідати (в 5 знач.). — Дай нам спокійно віку дожити й не доведи нас відвічати за неї [Марусю] на тім світі! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 63); Смійся-смійся, а за смішки плачем одвітиш (Номис, 1864, № 12662).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 565.

Коментарі (0)