ВІДВІВА́ТИ, аю, аєш і ВІДВІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДВІ́ЯТИ, ію, ієш, док.
1. перех. Відокремлювати полову, бур'ян і т. ін. від зерна на вітрі або очищувальними машинами. У негоду комбайни не зможуть повністю відвівати полову і особливо залишки бур'янів (Радянська Україна, 20.VI 1961, 2); Текля порядкує на току — треба нам з цього врожайного поля на сівбу перечистити пшеницю.., одвіяти, переточити, перечистити від битого, дрібного... (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 227); * Образно. З подякою і згадує сьогодні Шевченка радянський народ, який повалив трони з царями і одвіяв їх з половою у небуття (Павло Тичина, III, 1957, 325).
2. тільки док., неперех. Перестати, закінчити віяти.