в означеннях
Тлумачення, значення слова «відвойовувати»:

ВІДВОЙОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОЮВАТИ, юю, юєш, док.

1. перех. Війною повертати, відбирати що-небудь захоплене ворогом, супротивником або здобувати те, що йому належить. — За п'ятсот год [років] передніше один пра-пра-пращур-щур карапетів напав на наше царство і одвоював од нас оті землі, поля та сіножаті (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 32); Ярослав і Мстислав в 1031 р. відвоювали Червенські міста, захоплені в 1018 р. Болеславом Хоробрим (Історія УРСР, I, 1953, 62).

2. перех., перен. Боротьбою, працею, переконуванням і т. ін. домагатися чого-небудь. Він посувався [у натовпі] наперед уже повільно, але не відступав, одвойовуючи крок за кроком, щоб дійти до машини (Григорій Епік, Тв., 1958, 518); Здоровий поклик до життя, до праці знову відвойовував свої права (Яків Качура, II, 1958, 394); Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе [коханого] відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 123); Ми тут [у Каховці] одвоюємо землю у спеки (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 106).

3. тільки док., неперех. Закінчити, перестати воювати. Він мужик, йому земля потрібна, та й відвоював давно, ще на японській війні (Іван Цюпа, На.. ниві, 1958, 26).

4. тільки док., перех. Провоювати певний час. Одвоював своє Твердохліб (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 457).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 566.

Коментарі (0)