ВІДЖИМА́ТИ, аю, аєш, недок., ВІДЖА́ТИ, відіжму, відіжмеш; мин. ч. віджав, жала, ло; док., перех.
1. Вичавлювати рідину з чого-небудь. Свіжі ягоди протирають, віджимають сік (Технологія приготування їжі, 1957, 105).
2. Перучи, стискати та викручувати білизну тощо. Мотря стала оджимать сорочки з відмоки, а Кайдашиха навіть хати не вимела (Нечуй-Левицький, II, 1956, 285); Над балією стояв Майборода і, стріпуючи чубом, віджимав матроську фланельку (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 242).
3. техн. Послаблювати тиск якого-небудь затискача.