в означеннях
Тлумачення, значення слова «відживляти»:

ВІДЖИВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ВІДЖИВИТИ, ивлю, ивиш; мн. відживлять; док., перех.

1. Повертати до життя, робити знову живим. — Оця товаришка показала нам два трупи.. і запропонувала нам їх ... відживити (Юрій Смолич, I, 1958, 169); — Наказав пророк, щоб кожен, хто відживить мертву природу, зросить або заоре її, володів нею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 321).

2. перен. Відновлювати в пам'яті що-небудь забуте. — А ви що ж думали? Що ми без жінки заходились «відживляти давні спогади»..? (Леся Українка, III, 1952, 707); Тота споминка відживила в моїй голові всі дива, якими в казках заселений ліс (Іван Франко, IV, 1950, 473).

3. перен. Поновлювати фізичні сили, робити когось бадьорим. Михалко тепер знаходить щастя в тому, щоб копати колодязі для людей, відживляти їх, змучених, джерельною водою (Радянське літературознавство, 3, 1957, 24); Те кохання, що його одживило, живу й муку йому собою завдало (Марко Вовчок, I, 1955, 151); Здоровий воздух [повітря], супокій, часті проїздки зовсім відживили його (Іван Франко, V, 1951, 202); Хоч би маленький шматочок м'яса! Явдоха відчуває — м'ясо відживило б її (Олесь Донченко, III, 1956, 53).

4. перен. Пожвавлювати, звеселяти. Радісна звістка відживила хворого гетьмана (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 531).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 583.

Коментарі (0)